ГОЦА́К, а́, ч., розм. Те саме, що тропа́к. Усі чоботи свої пробив [Масляк], вибиваючи гоцака (Кв.-Осн., II, 1956, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 149.