ГРАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. грабува́ти. Протягом трьох днів тривало грабування старої столиці [Києва князем Андрієм Боголюбським] (Іст. СРСР, І, 1956, 60); Суть міжнародних відносин при капіталізмі: відкрите грабування слабого — розкривається [у війні] з цілковитою ясністю (Ленін, 17, 1949, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 151.