ГРАВЕ́Р, а, ч. Художник, який створює гравюри (у 2 знач.); спеціаліст з гравірування. Видатний майстер-гравер [Л. Сєряков] залишив після себе цілу школу граверів на дереві (Мист., 1, 1956, 46); Значення Шевченка як живописця, рисувальника, гравера само вже могло б забезпечити йому почесне місце в історії мистецтва (Рильський, III, 1956, 244).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 151.