ГРАДУЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до градуюва́ти. Наша промисловість випускає дистанційні манометричні термометри. Вони складаються із щупа, трубопроводу і манометра, градуйованого на температурну шкалу (Технол. пригот. їжі, 1957, 72); // у знач. прикм. Чай був «хімічний».. Пили його з градуйованих скляних циліндрів, цукор розмішували скляними паличками (Шовк., Інженери, 1956, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 153.