ГРА́ДУС, а, ч.
1. Одиниця виміру плоского кута, що дорівнює частини прямого кута. За добу він [Місяць] проходить видимий шлях, який вимірюється кутом 13,5 градуса (Бесіди про всесвіт, 1953, 13); // Одиниця виміру дуги кола, що дорівнює довжини кола. Градуси довготи на глобусі і карті півкуль позначаються по екватору (Фіз. геогр., 5, 1956, 73).
2. Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19 (Л. Укр., V, 1956, 16); Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Гончар, Таврія.., 1957, 702); Температура тіла людини залишається майже незмінною (коливання в межах кількох десятих градуса), за винятком хворобливого стану (Шк. гігієна, 1954, 87).
3. Умовна одиниця вмісту алкоголю в деяких напоях. Я випив не солодкого вина, а повнісіньку чарку тієї оковитої, що зветься «старкою» і має аж 43 градуси! (Грим., Подробиці.., 1956, 91); [Вітровий:] Що ж, друг не приїхав, а горілка стоїть, ще градуси повтікають (Корн., II, 1955, 219); // тільки мн., перен., ірон. Спиртне. Задорожній носом чув, де градусами пахне (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 287).
◊ Під гра́дусом — у стані сп’яніння; напідпитку. Ось одчиняються двері і з’являються два суб’єкти.. Обидва під градусом (Вас., IV, 1960, 19); Жигай.. зрозумів, що баба Зуйка вже під повним градусом, і з опаскою накрив склянки рукою (Шиян, Баланда, 1957, 88).
4. перен. Ступінь або міра чого-небудь. Його [Орлюка] запал досяг такого високого градуса пристрасті, що, тільки втративши майже всю кров, він якось немовби втратив злість, засумував і, танучи, як віск на сонці, упав (Довж., І, 1958, 286); Обличчя піднялось на градус, що зветься: увага (Трубл., І, 1955, 132).
5. заст. Підвищення в класі, на якому стоять стіл і крісло вчителя. І немов орел слідить [стежить] згори за добичею, так і він, озираючись по класу, зійшов із підвищеного градуса і почав свій обхід (Фр., І, 1955, 250); Не вірячи власним очам, катехит обережно ступає з градуса вниз і, на превеликий соблазн [спокусу] усього класу, вдруге перечитує дражливе теологічне питання (Кол., Терен.., 1959, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 154.