ГРА́МОТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до гра́мотний. Коли було оголошено, що грамотність є обов’язковою для наших солдатів, мені з братом доручили навчати товаришів (Моє життя в мист., 1955, 31); Саме від нього [редактора] великою мірою залежить і рівень літературної грамотності книги (Літ газ., 12.IV 1951, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 156.