ГРАНУЛЯ́ТОР, а, ч. Пристрій для виготовлення і внесення в грунт гранул. Органо-мінеральні та інші гранули тепер можна виготовляти механізовано.. на грануляторах, тимчасово пристосованих із зерноочисних машин ОВ-10 (Колг. Укр., 6, 1962, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 158.