ГРАФОМА́НІЯ, ї, ж. Хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту. Писати, не знаючи що, не знаючи для чого, як гоголівський Петрушка читав, не розуміючи, тільки заради того, щоб читати, — це не творчість, а графоманія! (Донч., VI, 1957, 623).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 161.