ГРАФІ́Т, у, ч.
1. Мінерал чорного або темно-сірого кольору з свинцевим блиском; різновид вуглецю. Графіт досить легко дробиться на частинки, ним, як олівцем, можна писати на твердих предметах (Наука… 9, 1956, 5); * У порівн. Ми довго плавали, ми бачили.. темну, як графіт, над океаном ніч (Рильський, II, 1960, 19).
2. Тонка паличка цього мінералу або сухої фарби, що становить стрижень олівця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 161.