ГРИФО́Н, а, ч. Те саме, що гриф1 1. Серед інших будівель тут [в Ольвії] був великий будинок,.. оздоблений біломраморними [біломармуровими] сфінксами і грифонами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 248).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 169.