ГРОШОВИ́ТИЙ, а, е. Який має багато грошей. Це була удова казначея [скарбника], дуже грошовита пані (Збірник про Кроп., 1955, 53); Ярмарок широкий, скрізь шниря грошовитий хлопець (Горд., II, 1959, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 177.