ГРУБЕ́ЗНИЙ, а, е, розм. Дуже грубий (у 1, 4 знач.). Верба була старезна.. і грубезна (Фр., XIII, 1954, 250); Широке чоло, міцні щелепи і грубезна жилава шия виказували величезну міць і снагу цього чоловіка (Смолич, 1, 1958, 150); Цілий день забрало і в нас переглядання малюнків, що їх таки чимало було в дев’яти грубезних томах (Перв., Невигадане життя, 1958, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 177.