ГРУ́ДКИ, док., мн., розм. Те саме, що гру́ди 1, 3. Гетьман схопив його за грудки і затряс з такою силою, що у Остапа мало не відірвалась голова (Панч, Гомон. Україна, 1954, 269); Михась зчепився з Юрком за грудки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 180.