ГУБЕ́РНЯ, і, ж., розм. Те саме, що губе́рнія. Мерщій здали [пани] землю в оренду, а самі врозтіч, хто в город на службу подався, хто в губерню та столицю на веселе життя поїхав (Мирний, IV, 1955, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 186.