ГУ́БОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до губа́1 1. Гандзю, серце-молодичко! Яке ж в тебе гарне личко. 1 губоньки, і оченьки, І ноженьки, і рученьки! (Пісні та романси.., II, 1956, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 188.