ГУДРОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гудронува́ти; // у знач. прикм. Пройшовши понад річкою, вони вийшли на гудроноване шосе (Трубл., II, 1955, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 189.