ГУМА́ННИЙ, а, е. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей. [Любов:] О, ви чулий, гуманний приятель! (Л. Укр., II, 1951, 75); // Пройнятий турботою про благо людини. Важливим напрямом ідеологічної роботи є виховання трудівників радянського суспільства в дусі високої гуманної комуністичної моралі (Ком. Укр., 1, 1962, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 193.