ГУ́МОВИЙ, а, е. Прикм. до гу́ма 1. Гумове виробництво; // Зробл. з гуми (у 1 знач.). Денис, взутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг (Дмит., Наречена, 1959, 159); Машину кидало на вибоях. Великі гумові балони бились об коріння (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 113); * У порівн. Ноги ледве торкались землі, руки гнулись, як гумові (Коцюб., І, 1955, 375); // Признач. для виробництва предметів з гуми (у 1 знач.). Підприємство гумової промисловості.
∆ Гу́мовий клей — клей з розчиненого каучуку для склеювання виробів з гуми. Значний інтерес становлять.. роботи по вивченню структури і властивостей гумових клеїв, що впливають на якість тонкостінних гумових виробів (Веч. Київ, 10.11 1958, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 193.