Гуррика́н, ну, м. Ураганъ. І мов той гуррикан ширококрилий я мчусь. К. МБ. XІ. 144. Тучі, що вітрами гонить-крутить гуррикан летучий. К. МБ. XI. 142.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 341.
Що oзначає слово - "гуррикан"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.