ГУСИ́ТИ, ів, мн. (одн. гуси́т, а, ч.). Послідовники Яна Гуса, вождя національно-визвольного і антикатолицького руху в Чехії в XV ст.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 198.