ГУСТЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить густий (у 1, 2 знач.). * Вербочко густенька! розпусти своє листячко ще густіш (Кв.-Осн., II, 1956, 438); Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша (Шевч., II, 1953, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 198.