ГУТАПЕ́РЧЕВИЙ, а, е. Зробл. з гутаперчі. Він [катер] згорів яскраво й швидко, як горить гутаперчева лялька (Ткач, Жди.., 1959, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 200.