ГУЧНІ́ТИ, і́є, недок. Ставати гучним (у 1 знач.). За стіною зростав пекельний гармидер концтабору. Гучнів, наближався… (Коз., Гарячі руки, 1960, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 201.