ГУ́ЩАВА, и, ж., діал. Гущавина. Вони мовчки пішли поруч стежкою і за хвилю потонули в темній лісовій гущаві (Фр., III, 1950, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 201.