ГІПЕРТРОФІ́Я, ї, ж.
1. Збільшення об’єму тканини тіла, органа або його частини. Особливий інтерес становить питання про те, якими клітинами виробляється кортикотропний гормон, що викликає гіпертрофію.. коркового шару надниркової залози (Фізіол. ж., II, 6, 1956,135).
2. Всякий надмірний розвиток, надлишок чого-небудь, яких-небудь властивостей, якостей. Синтаксис авторської мови в повісті [«Петрії і Довбущуки» І. Франка] також відповідав тодішнім естетичним вимогам — гіпертрофії фрази (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 479).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 72.