ГІРКО́ТНО, рідко. Присл. до гірко́тний. Блискучі бруньки вже розбухли і гіркотно пахли (Коп., Подарунок, 1956, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 75.