ГІРНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до гірни́к. На шахту донецьку «Центральну» в гірницьку велику родину з-за річки, бурхливого Сяну, приїхав смаглявий хлопчина (Рудь, Дон. зорі, 1958, 63); Багато гірницьких колективів нагромадили цінний досвід (Рад. Укр., 11.Х 1956, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 75.