ДАВИ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до видавлювання соку (з фруктів, овочів). Вона [виноробня] складалася з давильної площадки,.. де переробляли виноград, і вритого в землю чотирикутного резервуара-цистерни (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 280); // Признач. для видавлювання соку (з фруктів, овочів).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 204.