Даву́чий, а, е. (Отъ давити).
1) Терпкій (о вкусѣ).
2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 356.
Що oзначає слово - "давучий"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.