ДАЛЕКОСЯ́ГЛИЙ, а, е, діал. Далекосяжний. — Ваша вдача буває часом дуже чутка.. і часом вгадує дещо наперед так само, як і далекосяглий розум (Н.-Лев., І, 1956, 615); Мовчить [Бронко] свідомо, з далекосяглим розрахунком (Вільде, Сестри.., 1958, 480).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 208.