ДАЛЕКОСЯ́ЖНИЙ, а, е.
1. Який досягає великої відстані. Десь є на світі рожі і троянди, І гладіолів [гладіолусів] райдужна краса, Вночі — зірок далекосяжні мандри, Уранці — перламутрова роса (Дмит., Осінь.., 1959, 12); // рідко. Те саме, що далекобі́йний. За далекосяжними «чемоданами» [снарядами] з орлиним клекотом линули «гостинці» п’ятнадцятисантиметрової дивізійної артилерії (Смолич, Мир.., 1958, 152).
2. перен. Розрахований на далеке майбутнє; який відображає далеку перспективу. При плануванні наукових досліджень враховуються і чергові потреби, і потреби далекосяжні, що надає простору і перспектив розвиткові математики (Розв. науки в УРСР.., 1957, 149); // Те саме, що далекогля́дний. Писарєв зробив далекосяжний .. висновок про те, що коли виникнення органічного життя є природним і необхідним наслідком певних матеріальних процесів, то воно повинно розвиватися завжди і всюди, якщо для цього будуть створюватись відповідні умови (Наука.., 12, 1958, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 208.