ДАЛЕЧИНА́, и́, ж. Те саме, що далечі́нь 1. Розіслалися лани широкими килимами, ховаючи свої краї аж там, .. де блакитний край неба зливається з темно-зеленою далечиною (Мирний, IV, 1955, 316); Зі Львова до Стопчатова — Усю далечину Пройшов я пішки з друзями Через Галичину (Павл., Бистрина, 1959, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 209.