ДА́НІ, них, мн., книжн.
1. Відомості, показники, необхідні для ознайомлення з ким-, чим-небудь, для характеристики когось, чогось або для певних висновків, рішень. Голови колгоспів мняли в руках портфелі й папки, повні звітних даних (Ю. Янов., II, 1954, 152); Космічна ракета, яка летить за заданим курсом, повідомляє останні дані, що вона вже пройшла більше половини відстані від Землі до Місяця (Рад. Укр., 4.1 1959, 2); // Підстави, причини. Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї (Вільде, Сестри… 1958, 513).
2. Здібності, якості, необхідні для чого-небудь. Її [М. М. Єрмолової] дані були виняткові. У неї була геніальна чуткість [чутливість], натхненний темперамент (Моє життя в мист., 1955, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 210.