ДВАДЦЯТИРІ́ЧЧЯ, я, с. Проміжок, період часу, що дорівнює двадцяти рокам. Сюжет побудований так, цо перед нами розгортаються події цілого двадцятиріччя (Вітч., 8, 1958, 197); // Річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двадцять років тому. В двадцятиріччя Жовтня увійду.. з вами, друзі (Тич., III, 1957, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 216.