ДВА́ДЦЯТЬ, ти́ і тьо́х, числ. кільк. Назва числа 20 і його цифрового позначення; // Кількість із двадцяти одиниць. Коли сказать, що підвід двадцять їх тут було, то, єй же то богу моєму! більш (Кв.-Осн., II, 1956, 9); Загін чоловіка в двадцять вирушив у поле (Донч., І, 1956, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 216.