ДВИЖА́ТИ, жу́, жи́ш, недок., діал. Двигтіти. — А прокинувся він, мій пустунчик, і гуком його в хаті аж сохи движать! (Вовчок, І, 1955, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 218.