ДВОЗНА́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до двозна́чний1. Щоб мислення було правильним, воно повинно бути цілком точним і визначеним, ..не повинно містити в собі логічних суперечностей і двозначностей (Логіка, 1953, 78); Він хитро підкреслив слово «дорогу́», натякаючи на його двозначність (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 221.