ДВОКОЛЕ́СИЙ, а, е. Те саме, що двоколі́сний. Найму собі волову двоколесу арбу і.. поїду на роботу (Коцюб., III, 1956, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 222.