ДВОКОРЕНЕ́ВИЙ, а, е. Який має два корені. Метод щеплення додаткових коренів дає також можливість одержати від двокореневих рослин вегетативні гібриди (Наука.., 10, 1960, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 223.