ДВОКРАТНО. Присл. до двокра́тний. Низький, густий бас гудка двократно сколихнув повітря (Рад. Укр., 4.ІХ 1949, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 223.