ДВОРЯ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дворяни́н і дворя́нство. Невесела дорога лежала тоді перед людиною не дворянського роду (Н.-Лев., 1, 1956, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 225.