ДВОСХИ́ЛИЙ, а, е. З двома схилами в протилежні боки (про покрівлю). Будинок перекривається двосхилим дахом (Дерев. зодч. Укр., 1949, 17); 3 дверей видно було спочатку плоскі глиняні покрівлі дехканів-колгоспників, а далі й двосхилі дахи під бляхою (Ле, Міжгір’я, 1953, 502).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 226.