ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ності, ж., заст. Абстр. ім. до двоєду́шний. — Я всіх ненавидів тоді — одних за лицемірство і двоєдушність, інших за безтурботність (Кол., Терен.., 1959, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 221.