ДЕГРАДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до деградува́ти. Морально нестійкий, інтелектуально деградований алкоголік.. являє собою цінну знахідку для іноземних розвідок (Наука.., 10, 1958, 33); // у знач. прикм. Грунти в межах [парку] Олександрії складаються переважно з деградованого чорнозему та сірих лісних суглинків (Парк Олександрія.., 1949, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 230.