ДЕКЛАСО́ВАНИЙ, а, е. Який втратив зв’язок із своїм класом і з суспільним виробництвом. Це декласована дрібнобуржуазна інтелігенція не розуміє того, що для соціалізму головна трудність полягає в забезпеченні дисципліни праці.. (Ленін, 27, 1951, 262); Анархісти, правда, живились.. коштом декласованого, люмпенського населення (Смолич, V, 1959, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 235.