ДЕКЛІНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. фіз. Відхилення магнітної стрілки від меридіана.
2. грам., заст. Відмінювання частин мови; // Відміна. — Це слово латинське четвертої деклінації, ..тим-то треба казати фрукт, а не фрукта (Н.-Лев., III, 1956, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 235.