ДЕКОРАТИ́ВНО. Присл. до декорати́вний 2. Всі озерця і ставки сполучалися між собою протоками, декоративно прихованими за підвісними місточками (Смолич, І, 1958, 78); Дивуюсь Марині, що може викраювати кусник за кусником, декоративно укладати на тарілці (Вільде, Сестри.., 1958, 305).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 235.