ДЕМА́РШ, у, ч. Дії, заходи держави, дипломатично скеровані на те, щоб застерегти від певних дій іншу державу, домогтися яких-небудь поступок. Рішення Земського собору [возз’єднати Україну з Росією] було свого роду демаршем російського уряду, розрахованим на те, щоб вдержати Польщу від нового нападу на Україну (Іст. УРСР, І, 1953, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 238.