ДЕНАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. юр. Позбавлення громадянства, що було набуте шляхом натуралізації, або вихід з нього.
2. ек. Заміна натуральних відносин у господарстві грошовими. Денатуралізація відносин між державою і колгоспами посилює контроль карбованцем з боку останніх за роботою промисловості (Ком. Укр., 10, 1960, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 241.