Що oзначає слово - "день"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ДЕНЬ, дня, ч.

1. Частина доби від сходу до заходу сонця, від ранку до вечора. День промчався над землею,хороший, ясний, літній день пробіг, як тінь, над нею (Мирний, І, 1954, 330); Люблю блискучий день, коли земля цвіте, Пташиний хор співає І славить у піснях тих сонце золоте (Рильський, І, 1960, 95); * У порівн. Була веселенька, як день у маї місяці (Кв.-Осн., II, 1956, 314); // Про денне світло. День погас, І все почило (Шевч., II, 1953, 242); [Любов:] Я стояла, аж поки став біліти день (Л. Укр., II, 1951, 49).

[Бі́лий] день надво́рі; Надво́рі вже день — зовсім видно, розвиднилось. Коли підведеться вона, аж надворі вже день (Н.-Лев., II, 1956, 245); До́брий день!; День до́брий! — вітання при зустрічі, у листуванні. — Добрий день, Когуте, ти співуча птице! А Когутик каже: «Добрий день, Лисице!» (Фр., XIII, 1954, 259); Я підпускаю її до своїх дверей і лиш тоді голосно кажу:День добрий, панні Анелі! (Коцюб., II, 1955, 252); За дня́ — удень. Осінній вітер шумів і свистів по вузьких вуличках Борислава і розмітував мокру глину, свіжо за дня видобуту з ям (Фр., І, 1955, 76); — Ще за дня ми з братом.. розбили макітру з тістом (Тют., Вир, 1964, 18); Світлови́й день — час від сходу до заходу сонця. За світловий день кожен з них [комбайнерів] викопує буряки з 5-6 гектарів (Рад. Укр., 29.IX 1960, 2); Се́ред [бі́лого] дня — удень. Сльози дівочі І серед дня лихо роблять. А що ж серед ночі? (Шевч., І, 1951, 162); Ми [в’язні] — четверопочали готувати цей зухвалий напад на тюремне начальство серед білого дня, на очах цілої камери (Збан., Єдина, 1959, 263); Я́сно як [бо́жий] день— зовсім ясно, очевидно. — Що вдарити треба неодмінно першимице Боженкові.. було ясно як день, бо ж атакуючий завжди має перевагу (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 341).

◊ Аби день до вечора — абияк, без інтересу. Сестра ж Євгенія.. сяк-так працює телятницею, аби день до вечора (Рад. Укр., 22.IX 1962 , 2); День і ніч; Дня́ми й ноча́ми — протягом усієї доби, вдень і вночі; безперервно. Поток тут дуже славний, він шумить у мене під вікном день і ніч, наче велика ріка (Л. Укр., V, 1956, 147); Міркувала щось баба. Днями й ночами, потай, сама (Коцюб., II, 1955, 273).

2. Час, який дорівнює 24 годинам; доба. Дні минають, Минають місяці,село Навік замовкло, оніміло І кропивою поросло (Шевч., II, 1953, 151); Утворення виборчих дільниць провадиться не пізніше як за 45 днів до виборів (Полож. про вибори.., 1946, 6).

∆ Робо́чий день — певна кількість часу в межах доби, встановлена для роботи на підприємстві, в установі і т. ін. В нашій країні буде найкоротший в світі робочий день і найкоротший тиждень (Ком. Укр., 1, 1951, 3).

◊ Вчора́шній день — минуле. В цеху є люди, які вважають сьогоднішню перемогу вчорашнім днем (Автом., В. Кошик, 1954, 12); День-два; День-дру́гий — кілька днів. Переїздом спинюсь на день-два у Львові (Коцюб., III, 1956, 315); Лікар звелів перележати в ліжку який день-другий (Мирний, V, 1955, 404); День за днем — один день за одним, тривалий час. День за днем тяг злиденне життя, проїдаючи останнє своє добро (Мирний, II, 1954, 261); Минав день за днем гарячкової ожиданки (Фр., V, 1951, 342); День по дню — з кожним днем. Та вже й тепер вона [Україна], як всі добре знаємо, міняється помітноі то, сказати б, не тільки місяць по місяцю, а й день по дню (Тич., II, 1957, 490); День у день; День при дні — щоденно, безперервно. Цілий тиждень, день у день, ніч у ніч, не переставала мати плакати (Мирний, ІІІ, 1954, 68); Сидимо було день при дні у дівочій та робимо (Вовчок, І, 1955, 102); За́втрашній день див. за́втрашній; 3 дня на день: а) з одного дня на інший. Коген, здається, роздобув уже гроші, хоч відтягає з дня на день з своїм приїздом (Коцюб., III, 1956, 194); б) в один із найближчих днів, у найближчий час. З дня на день ждали в село землемірів (Головко, II, 1957, 183); На днях; [Цими] дня́ми — у найближчий з майбутніх або з недавно минулих днів; незабаром або нещодавно. На днях думаю запрягтися у переписку (Мирний, V, 1955, 358); «Вісник» дістав цими днями, дуже Вам дякую (Коцюб., III, 1956, 278); Ліспромгосп контору у Вижниці зорганізував, план одержав на вивіз лісу, днями й платформи під нього подавати почнуть (Мур., Бук. повість, 1959, 136); Чо́рний день див. чо́рний.

3. Календарна дата, встановлена для чого-небудь. До лікарні не впустили. День відвідуваннязавтра (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 25); // Календарна дата, присвячена якій-небудь події; свято. Мир! З якою радістю повторювали це священне слово люди в перший День перемоги (Наука.., 5, 1960, 6); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн., І, 1955, 85); Міжнародний жіночий день 8 березня жінкинаукові працівники академії відзначили новими дослідженнями (Наука.., 3, 1960, 2).

∆ День відкри́тих двере́й — дата, встановлена для вільного доступу в учбовий заклад, на виробництво і т. ін., перев. для бажаючих поступити вчитись, на роботу.

4. тільки мн., чого, які. Час, період у житті людини, народу. Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твоїПробігли дні щасливії І радощі мої… (Гл., Вибр., 1957, 232); Минуть, Уже потроху і минають дні беззаконія і зла (Шевч., II, 1953, 326); Вони [візники] на фоні днів нових Як щось забуте й архаїчне (Сос., І, 1957, 467); // чиї. Життя. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом (Коцюб., II, 1955, 226); Невтішна мати до кінця своїх днів питатиметься в подорожніх: «А чи не бачили, чи не чули?» (Довж., І, 1958, 356).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 243.